| Chapter 8 |
1 | ¶ І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:
|
2 | Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?
|
3 | Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?
|
4 | Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!
|
5 | Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,
|
6 | якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,
|
7 | і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!
|
8 | ¶ Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,
|
9 | бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,
|
10 | отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:
|
11 | Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?
|
12 | Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:
|
13 | отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,
|
14 | бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...
|
15 | На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...
|
16 | Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,
|
17 | на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:
|
18 | Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...
|
19 | Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.
|
20 | ¶ Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,
|
21 | аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...
|
22 | Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!
|