Ukrainian Bible

Mark 3

Mark

Return to Index

Chapter 4

1

 

  ¶ І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря. 

 

 


2

 

  І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав: 

 

 


3

 

  Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. 

 

 


4

 

  І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. 

 

 


5

 

  Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; 

 

 


6

 

  а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло. 

 

 


7

 

  А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало. 

 

 


8

 

  Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. 

 

 


9

 

  І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! 

 

 


10

 

  І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. 

 

 


11

 

  І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, 

 

 


12

 

  щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм! 

 

 


13

 

  І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! 

 

 


14

 

  Сіяч сіє слово. 

 

 


15

 

  А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них. 

 

 


16

 

  Так само й посіяні на кам'янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, 

 

 


17

 

  та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз. 

 

 


18

 

  А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, 

 

 


19

 

  але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає. 

 

 


20

 

  А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз. 

 

 


21

 

  ¶ І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику? 

 

 


22

 

  Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв. 

 

 


23

 

  Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! 

 

 


24

 

  І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам. 

 

 


25

 

  Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. 

 

 


26

 

  І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння, 

 

 


27

 

  і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як. 

 

 


28

 

  Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі. 

 

 


29

 

  А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива. 

 

 


30

 

  І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його? 

 

 


31

 

  Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння. 

 

 


32

 

  Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне. 

 

 


33

 

  І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати. 

 

 


34

 

  І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе. 

 

 


35

 

  ¶ І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік. 

 

 


36

 

  І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. 

 

 


37

 

  І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! 

 

 


38

 

  А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?... 

 

 


39

 

  Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала... 

 

 


40

 

  І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? 

 

 


41

 

  А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому? 

 

 


Mark 5

 

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: