| Chapter 3 |
1 | ¶ Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?
|
2 | Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
|
3 | Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.
|
4 | Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
|
5 | не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.
|
6 | ¶ І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
|
7 | Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,
|
8 | скільки ж більш буде в славі те служіння духа!
|
9 | Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
|
10 | Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
|
11 | бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
|
12 | ¶ Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,
|
13 | а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
|
14 | Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.
|
15 | Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,
|
16 | коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.
|
17 | Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.
|
18 | Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.
|